quote length fix

frontend/static/quotes/english.json

@@ -11933,7 +11933,7 @@
       "text": "Today you are you, that is truer than true. There is no one alive who is youer than you.",
       "source": "Happy Birthday to You!",
       "id": 2049,
-      "length": 90
+      "length": 88
     },
     {
       "text": "If I lay here, if I just lay here, would you lie with me and just forget the world?",
@@ -22685,7 +22685,7 @@
       "text": "As there is no profit in the physician's art unless it cures the diseases of the body, so there is none in philosophy, unless it expels the troubles of the soul.",
       "source": "Letter to Marcella",
       "id": 3918,
-      "length": 159
+      "length": 161
     },
     {
       "text": "Trudging slowly over wet sand, back to the bench where your clothes were stolen. This is the coastal town that they forgot to close down. Armageddon - come Armageddon, come.",
@@ -33772,7 +33772,7 @@
     {
       "text": "So the crime was a trip to the market. The sentence, a lifetime of hurt. As she saw through tears. Her home of thirty odd years, reduced to rubble and dirt. And she cursed those who would approach her and hold papers up to her face, and say \"You should feel blessed you live in the US and not some other hellish place.\"",
       "source": "Mischief Brew - Save a City",
-      "length": 318,
+      "length": 319,
       "id": 5922
     },
     {

frontend/static/quotes/italian.json

@@ -256,7 +256,7 @@
     {
       "text": "Fa' ciò che senti giusto nel tuo cuore, poiché verrai criticato comunque. Sarai dannato se lo fai, dannato se non lo fai.",
       "source": "Eleanor Roosevelt",
-      "length": 120,
+      "length": 121,
       "id": 42
     },
     {
@@ -394,7 +394,7 @@
     {
       "text": "Nessuno si accorse di questo strano fenomeno, forse nemmeno il vento stesso, che per natura ha canne da piegare e foglie da girare sulle dita e stagni da stupire con gocce di pioggia che lasciano cerchi improvvisi e bolle sulla superficie immota dell'acqua. Tracciando il suo invisibile sanscrito nel cielo, la piuma sorvolò un villaggio popolato di uomini, che come tali prestavano attenzione solo a ciò che avveniva in terra, davanti ai loro occhi. Un fabbro batteva il ferro rovente di una lama chiedendosi se sarebbe stata una buona spada, un contadino seminava il suo campo chiedendosi se sarebbe stato un buon raccolto, le donne stavano al fiume a lavare i panni chiedendosi se sarebbero diventati bianchi e immacolati. Solo i bambini correvano senza nulla chiedersi, giocando e schiamazzando per le anguste vie del villaggio, fra le case di fango e paglia, inseguiti da cani festanti che, pur senza capire, si univano al gioco. Alcuni cavalli erano impastoiati davanti alla locanda dove cavalieri senza macchia e senza paura sostavano per stordirsi di vino, procurandosi macchie sulle vesti mentre cercavano di dimenticare la loro paura. Nessuno riuscì a vedere la piuma perché nessuno aveva tempo a sufficienza per alzare gli occhi al cielo e riuscire anche solo a guardarla.",
       "source": "Giorgio Faletti",
-      "length": 1281,
+      "length": 1283,
       "id": 65
     },
     {

frontend/static/quotes/russian.json

@@ -1805,7 +1805,7 @@
       "id": 303,
       "source": "Келман Джеймс - До чего ж оно всё запоздало",
       "text": "Люди так вежливы; их сбивают машины, а они встают и извиняются, на хер; Извините, вот что они говорят; Извините, и ласково так похлопывают по капотам, и малость обмахивают их рукавами своих долбаных курток, чтобы кровь, значит, стереть: Ай, прости, приятель, я тебе тут напачкал. В общем, их можно понять, они пытаются приладиться к жизни, все мы занимаемся тем же, стараемся не расстраивать разных мудил, ну и чтобы они нас не расстраивали.",
-      "length": 442
+      "length": 441
     },
     {
       "id": 304,

frontend/static/quotes/spanish.json

@@ -814,7 +814,7 @@
     {
       "text": "Oír la noche inmensa, más inmensa sin ella. Y el verso cae al alma como al pasto el rocío. Qué importa que mi amor no pudiera guardarla. La noche está estrellada y ella no está conmigo. Eso es todo. A lo lejos alguien canta. A lo lejos. Mi alma no se contenta con haberla perdido. Como para acercarla mi mirada la busca. Mi corazón la busca, y ella no está conmigo. La misma noche que hace blanquear los mismos árboles. Nosotros, los de entonces, ya no somos los mismos. Ya no la quiero, es cierto, pero cuánto la quise. Mi voz buscaba el viento para tocar su oído. De otro. Será de otro. Como antes de mis besos. Su voz, su cuerpo claro. Sus ojos infinitos. Ya no la quiero, es cierto, pero tal vez la quiero. Es tan corto el amor, y es tan largo el olvido. Porque en noches como ésta, la tuve entre mis brazos, mi alma no se contenta con haberla perdido. Aunque éste sea el último dolor que ella me causa, y éstos sean los últimos versos que yo le escribo.",
       "source": "Pablo Neruda - Poema 20",
-      "length": 957,
+      "length": 958,
       "id": 135
     }
   ]

frontend/static/quotes/ukrainian.json

@@ -298,7 +298,7 @@
     {
       "text": "Не відповідайте! Не відповідайте!! Не відповідайте!!! Відчуваючи запаморочення від хвилювання і розгубленості, Є Веньцзє розшифрувала друге повідомлення: Цей світ отримав ваше повідомлення. Я один із небагатьох пацифістів цієї цивілізації. Це невимовна удача для вашої цивілізації, що я перший отримав ваше повідомлення. Я попереджаю вас: Не відповідайте! Не відповідайте!! Не відповідайте!!! Існують десятки мільйонів зірок у вашому напрямку. Доти, поки ви не відповісте, цей світ не зможе достовірно визначити джерело передачі. В іншому разі, ваше місце розташування буде вирахувано одразу. Ваша планета буде захоплена, а ваш світ знищений. Не відповідайте! Не відповідайте!! Не відповідайте!!!",
       "source": "Лю Цисінь — Проблема трьох тіл",
-      "length": 697,
+      "length": 696,
       "id": 49
     },
     {
@@ -508,7 +508,7 @@
     {
       "text": "Всесвіт - мов темний ліс, де кожна цивілізація - озброєний до зубів мисливець. Він крадькома, немов привид, скрадається лісовими хащами, відхиляє гілки, що трапляються на шляху. Він ретельно планує кожен наступний крок, аби не виказати своєї присутності хряскотом сушнятку під ногами; навіть дихає через раз. Він мусить бути обачним, тому що в лісі повно інших мисливців, які так само скрадаються зовсім близько. І якщо він знаходить будь-яку іншу форму життя - ще одного мисливця, ангела чи диявола, рожевощоке немовля чи скоцюрбленого старого, фею чи напівбога, - йому залишається одне: першому відкрити вогонь.",
       "source": "Лю Цисінь — Темний ліс",
-      "length": 614,
+      "length": 613,
       "id": 84
     },
     {